Лабораторний блок живлення

Блоків живлення багато не буває. Хоч я і маю заводський TENMA 72-2540, але вирішив зробити резервний. Зробив з чого мав. Трансформатор з якогось девайсу, корпус купив і привіз з імраду, щось з ебею...

Основні джерела натхнення це і це. Прилад зроблено для довгої роботи на токах в кілька ампер. Блок живлення виконаний по лінійній схемі, на виході 3 потужні транзистори 2N3055 з токовирівнюючими шунтами, хоча я підбирав транзистори з однаковим підсиленням по току. Всі троє встановленні на радіатор (насправді товстий кусок алюмінію) і охолоджується вентилятором. Вентилятор працює на видув (так ніби краще охолодження). Швидкість  регулюється мосфетом через терморезистор. Поріг спрацювання можна виставити підстроєчником. Референс напруги виставляється програмованим стабілітроном TL431. Напруга виставляється за допомогою багатооборотного потенціометра. Також можна грубо виставити струм. Цифровий ампер/вольтметр відсутній на схемі, але здогадатись як його підключати не важко, варто лише пам'ятати, що земля вольтметра і амперметра з'єднані. Найголовніша фішка цього блока це захист від КЗ. Захист є тригерного типу на 4.2 (0,66 В/(0,47/3 Ом)) А. При КЗ на виході, транзистори відкриваються шунтують стабілітрон. В результаті на виході 0 В доки не прибрати КЗ і не натиснути кнопку.

Схема в пдф.

Один коментар до “Лабораторний блок живлення”
  1. […] Загалом блок живлення коштує менше 20 євро і збирається за вечір-два. Я вважаю щось подібне має мати кожен в своєму гаражі для тесту різних моторчиків, лампочок і тд. Річ звичайно потрібна -- на рівні з паяльником. Хоча звичайно для  embedded engineer краще ніж TENMA/KORAD я не знаю. Модульний блок живлення збирається швидко і просто, але якість така собі. З видраного з непотребу трансформатора і кількох транзисторів можна зборити такий же блок і за меншу ціну, що я і був зробив. […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *