Не знаю як Ви, але для мене бластер -- це щось дуже схоже до електролазера. Вони ще називаються Laser-Induced Plasma Channel weapons.
Електролазер генерує короткий лазерний імпульс, що створює доріжку плазми від лазера до цілі. По цій доріжці йде іде високовольтний струм до цілі і значно її пошкоджує.
Здавалося б, що велика енергія потрібна для генерації плазми, але ні. Фішка тут в тому, що імпульс лазера дуже короткий (кілька піко-фемто секунд), тому якщо у вас енергія імпульсу скажімо 100 мДж, а довжина імпульсу 2 пс, то потужність лазеру 50 ГВт.
Далі лазерний пучок іонізує молекули повітря і створює плазму по шляху свого проходження. Через нелінійні явища, пучок високої інтенсивності ще й самофокусується (ефект Керра), від чого інтенсивність пучка стає ще більшою, і ще сильніші нелінійні ефекти.
Бластер працює як блискавка, що прямує шляхом найменшого спротиву, а саме цим плазменний каналом, плазма є більш провідною, ніж повітря чи земля.
Високовольтне джерела має бути поблизу цього плазмового каналу. Тоді струм буде іти від бластеру аж до цілі. Коли високовольтний струм досягає цілі, відбувається розряд на землю через ціль. В залежності від величини струму, можна вбити чи паралізувати умовного ворога.
Існують певні складнощі у створенні компактних високопотужних лазерів (хоча в останні роки, значно розвинулись волоконні лазери). Інша проблема в синхронізації лазера і високовольного джерела.
Окрім цього існують і цілком цивільні забави з цими іграшками. Наприклад проект Teramobile. Окрім іншого є цікава ідея спрямовувати тераватним лазером блискавки до громовідводу.
Це і убезпечення стартових площадок ракет (дуже неприємно, коли блискавка влучає в готову до вильоту ракету) і та ж, прости господи, альтернативна енергетика. Збирати енергію з блискавок повеселіше ніж з вітряками гратись.