Під час свого PhD я працював з ньюпортівськими механізмати лінійного переміщення. Механічно це вимогливий до точності пристій і коштує від кількох сот до кількох тисяч євро. Хоч порівняно з торлабівськими виробами, ньюпорт є краще, але і вони мають проблеми, коли говорити про оптичну точність (субмікрон). Тут новини немає, ньюпорт відкрито пише про це на своєму сайті.
Виготовити подібний механізм у домашніх умовах майже неможливо, але можна наблизитись використовуючи безпідшипниковий механізм, тобто на лезах. Таке рішення широко використовується у спектрометрах (як от IASI) і при правильному використанні може слугувати вічно.
Минулого року я подивився лекції Дена Гельберта і одна з них була присвячена таким механізмам. Як на мене це рішення просто геніальне. Я погрався з подібною конструкцією з пластику:
Але практичного застосування у своїх саморобках я не знайшов. Я спробував змоделювати таких механізм сам, але він вийшов трохи гидкий:
Врешті знайшов механізми зроблені повністю з пластику. Їх можна використовувати як стаціонарні механізми пересування, встановивши мікрогвинт з мікрометра, або динамічні (як от для Фур'є спектрометра) використовуючи потужний динамік. В будь-якому разі, для найкращої точності, не варто їх використовувати більше ніж на 20-30% їх повного відхилення.
Хочу в майбутньому як і автор фото зробити динамічний механізм, а також зробити механізм з металу, приварюючи леза точковою зваркою.
Тому далі буде...