Кілька років тому я побачив таку книжечку на ebay. Ідея, як на мене геніальна. Зручність у користуванні набагато більша ніж блоки сірникових коробок чи пластикових контейнерів, а тим паче зіп-пакетів.
Але, як на три куска хуйово спаяної плівки 8 дол. забагато. Тому я тоді дістав старий радянський альбом з під марок і використовував його взамін. Швидкість пошуку компонент в базі значно зросла. Паяв я смд не дуже часто, тому мені хватало його з головою. Але розлучила мене доля з моїм альбомом. І знову я став думати як організувати smd ленти.
Була ідея взяти стару книжку і в ній періодично вирвати сторінки, а на залишених наклеїти двусторонній скотч і на нього ленти. Але в такому разі книжка виявляється одноразовою і після якогось часу треба тримати цілу книжку заради дясятка резисторів. Цей метод добрий лише у випадку коли треба запаяти скажімо десять плат. Береш картонку, скотч, наклеїв ленти, підписав і пішов паяти.
Але якийсь час назад я бачив як паяльником ріжуть і склеюють плівку. Опа. Ось воно рішення. Матеріалів треба -- хуйня, тільки час, якого я маю в міру. Я використовував великі зіп-пакети, спейсер (по суті лінійка, що задає проміжок -- 1 см) і паяльник. Можливо треба буде канцелярський ніж. І це все. Получилось щось на кшталт цього. Досить симпатично і міцно.
Я тренувався спаювати на менших пакетах, а потім перейшов на більші. Менші легше паяти і менше часу треба на них, а в більші більше вміщається. Але меншого можна викинути, якщо щось пішло не так, а в більшому легше напортачити.
Щоб було зручно шукати треба зробити наклейки з номіналами, або хоча б маркером попідписувати. Поки що я вставив лейби зі магазину на зворотню сторону. Такі штуки можна зшивати, склеювати і робити таким чином книжечки.
Тепер найголовніше: процес склеювання. Тут є кілька факторів:
- паяльник
- температура жала -- 190 град (більша пропалює, менша не склеює) підбираєтсья експериментально
- форма жала паяльника. В мене жало t12-k (клинок) -- див малюнок знизу. Як на мене, то дуже зручне для цих цілей.
- притиск. Притискати потрібно однією з граней паяльника, щоб отримати шов 1-2 мм. Цього достатньо дня надійного склеювання.
- Час притиску -- помірний. Приходить з досвідом. Перетримав -- пропалив, недотримав -- неспаяв.
- Допоміжні поверхні. Це лінійка якою я фіксую проміжок (алюмінієва, див малюнок) та стіс паперу на якому я паяю. До останньої поверхні не повинна приліпати плівка. Також, як показала практика, варто зробити перехідний медіум між спаюваними плівками і жалом паяльника. Це може бути листок бумаги чи фторопластова плівка. Тоді варто збільшити температуру паятьника до 280 градусів. Це значно збільшує якість спаю, робить його рівним і надійним.
Ще одна хитрість, це те, що один край пакету має бути коротшим/довшим, аби легше заправляти ленти.
Таким чином можна зробити простий, зручний і компактний каталог. Щасти!