Я не люблю підсилювачі на мікросхемах TDA. Ба навіть людей тих не поважаю, що музику через них слухають. Хоча є і переваги. Мікросхема потужна і вимагає мінімум обв'язки. Зібрати її може людина, яка вперше взяла в руки паяльник і вона запрацює, чим надзвичайно піднімає почуття самовеличі власника. І похуй, що звук як із жопи, бо підсилювати вона буде шансон в жигулях, або ще якусь хуйню в гаражі "майстра". Між іншим, я відношусь до другої категорії. І в принципі на беграунді музику на ній норм слухати (особливо коли дрель чи болгарка глушить звук колонок). Купив я мікросхему цю два роки тому чисто забави заради. Спаяв на макетці за півгодини і так вона і працювала два роки. Тепер дійшли до неї руки. Причина чому, я її переробив була та, що в мене дохуя вільного часу що вона сильно гріється навіть на половині потужності. Радіатор, що я на неї поставив аж пальці обпалював. Мені це не подобалось.
Схема настільки елементарна, що я її навіть не малював. Все буде на словах. Так от. По входу живлення 1000мкф+ 0.1мкф і по аудіовходах 1мкф конденсатори. Схема плавного пуску на 1 транзисторі і стабілізатор на 5В (7805) на вентилятор. По входу регулятори гучності і тону (передостанній). Треба їх напевно розділити хоча б 1 транзистором.
Трохи нерівно посвердлив, але ручною дрелькою і саморобним станочнком краще і не зробиш.Все намагався кріпити на гвинтах, мінімум клею. Мені так більше подобається, коли все розбірне.
Радіатор від спаленої індукційки, сам корпус купував ще на зорі радіолюбительської кар'єри=) До контактної колодки йдуть виходи на колонки і живлення. Вентилятор з діодиками з підставки охолодження ноутбука. До речі, сині діоди +1 до охолодження. Вмикач і аудіовхід посадив на ідеологічно правильний 88 клей. Потенціометри правда мене підвели. Трохи треба подьоргати одного з них, аби нормальний звук був на 2 канали. Але це очікувано. Ну що можна хотіти від ще радянських радіодеталей. Через 2 роки зроблю апгрейд=) Задня кришка, вона є заодно і плата на якій все тримається. Плату не розводив, а малював від руки спец маркером, що стійкий до хлорного заліза. Получилось так собі, та й ще плату перетравив. Слава Богу, те гімно всередині і ніхто не бачить. Похуй, працює.
І отож, ща покажу як я написи на коробці робив. Так от є б батька накі наклейки з часів перестройки. Робив ї кооператив "Лінія". Зараз вони називаються Лінія Графік, але про них. Суть в тому, що вони робили класні наклейки, які переводились на корпус виробу, плату тощо і досить гарно виглядали (все ж краще ніж від руки).
Я се там понаходив кілька штук потрібних, вирізав для зручности
Ось до речі інструкція по використанню
Клеїти се просто. Поклав, притис і все. Так мало б бути. Але наклейкам скоро четвертий десяток піде, тому клеяться вони хуйово і не з першого разу. Але потім діло пішло
Для закріплення варто залакувати. Але лак для мажорів. Будем колхозити, нахуй. Я використовую для закріплення білок із яйця. Найкраще підходять яйця рідкісних, занесених в червону книгу птахів =) Але я використовую курячі яйця.
Пензликом акуратно наніс і вуаля, нах.
P.S. Хочу висловити подяку мінісвердлильному станочку, котрий допомагав мені точно свердлити отвори по всьому корпусу виробу.
[…] і зараз, я, час від часу, роблю всякі аудіоштуки. Як то корпус для підсилювача чи новий […]